Вивчіть LaTeX за 30 хвилин

НОВЕ: Відвідайте новий Overleaf Learning Center, щоб ознайомитися з безкоштовними онлайн-курсами та живими вебінарами — усім, що потрібно для опанування LaTeX і максимально ефективної роботи з Overleaf.

Цей вступний посібник не передбачає жодного попереднього досвіду роботи з LaTeX, але, сподіваємося, коли ви його завершите, то не лише напишете свій перший документ LaTeX, а й здобудете достатньо знань і впевненості, щоб зробити наступні кроки до майстерного володіння LaTeX.

​

Що таке LaTeX?

LaTeX (вимовляється “ЛЕЙ-тек” або “ЛА-тек”) — це інструмент для верстки документів професійного вигляду. Однак принцип роботи LaTeX суттєво відрізняється від багатьох інших програм для створення документів, якими ви, можливо, користувалися, як-от Microsoft Word чи LibreOffice Writer: ці “WYSIWYG”-інструменти надають користувачам інтерактивну сторінку, на якій вони набирають і редагують текст і застосовують різні види стилів. LaTeX працює зовсім інакше: ваш документ — це звичайний текстовий файл, у якому чергуються текст і команди LaTeX, що описують бажаний (зверстаний) результат. Щоб отримати видимий зверстаний документ, ваш файл LaTeX обробляє програма, що називається рушієм TeX: вона використовує команди, вбудовані у ваш текстовий файл, для керування процесом верстки, перетворюючи команди LaTeX і текст документа на професійно зверстаний PDF-файл. Це означає, що вам потрібно зосередитися лише на змісті документа, а комп’ютер за допомогою команд LaTeX і рушія TeX подбає про його зовнішній вигляд (форматування).

​

Навіщо вивчати LaTeX?

Можна навести різні аргументи на користь або проти використання LaTeX замість інших програм для створення документів; але зрештою це особистий вибір, що залежить від уподобань, схильностей і вимог до документації.

Аргументи на користь LaTeX:

• підтримка верстки надзвичайно складної математики, таблиць і технічного змісту для природничих наук;
• засоби для виносок, перехресних посилань і керування бібліографією;
• простота створення складних або трудомістких елементів документа, як-от покажчиків, глосаріїв, змісту, переліків рисунків;
• широкі можливості налаштування для створення спеціалізованих документів завдяки вбудованій програмованості та розширюваності за допомогою тисяч безкоштовних додаткових пакетів.

Загалом LaTeX дає користувачам широкий контроль над створенням документів, зверстаних за надзвичайно високими стандартами. Звісно, існують типи документів чи видань, де LaTeX не проявляє себе найкраще, зокрема багато макетів сторінок у “вільній формі”, характерних для журнальних видань.

Одна з важливих переваг LaTeX — відокремлення змісту документа від його стилю: щойно ви написали зміст документа, його зовнішній вигляд можна легко змінити. Так само можна створити файл LaTeX, що визначає макет/стиль певного типу документів, і використовувати цей файл як шаблон для стандартизації написання/створення інших документів цього типу; наприклад, це дає змогу науковим видавцям створювати шаблони статей у LaTeX, за якими автори пишуть роботи для подання до журналів. Overleaf має галерею з тисячами шаблонів, що охоплюють величезну кількість типів документів — від наукових статей, звітів і книжок до резюме та презентацій. Оскільки ці шаблони визначають макет і стиль документа, авторам достатньо відкрити їх в Overleaf — створивши новий проєкт — і почати писати свій зміст.

​

Пишемо перший фрагмент LaTeX

Перший крок — створити новий проєкт LaTeX. Це можна зробити на власному комп’ютері, створивши новий файл .tex; або ж можна почати новий проєкт в Overleaf.

Почнімо з найпростішого робочого прикладу, який можна відкрити безпосередньо в Overleaf:

\documentclass{article}
\begin{document}
First document. This is a simple example, with no 
extra parameters or packages included.
\end{document}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

Як бачите, LaTeX автоматично зробив абзацний відступ у першому рядку, подбавши про це форматування за вас. Розгляньмо докладніше, що робить кожна частина нашого коду.

Перший рядок коду, \documentclass{article}, оголошує тип документа, який називається його класом і визначає загальний вигляд документа. Різні типи документів потребують різних класів; наприклад, для резюме потрібен інший клас, ніж для наукової статті, яка може використовувати стандартний клас LaTeX article. Для інших типів документів, з якими ви працюєте, можуть знадобитися інші класи, як-от book або report. Щоб скласти уявлення про безліч доступних класів LaTeX, відвідайте відповідну сторінку на CTAN (Comprehensive TeX Archive Network).

Після встановлення класу документа наш зміст, який називають тілом документа, пишеться між тегами \begin{document} і \end{document}. Відкривши наведений вище приклад, ви можете змінити текст, а закінчивши — переглянути отриманий зверстаний PDF, перекомпілювавши документ. Щоб зробити це в Overleaf, просто натисніть Recompile, як показано в цьому короткому відеокліпі:

Будь-який проєкт Overleaf можна налаштувати на автоматичну перекомпіляцію після кожного редагування: натисніть маленьку стрілку поруч із кнопкою Recompile і встановіть для Auto Compile значення On, як показано на знімку екрана:

Розібравшись, як додавати зміст до документа, наступним кроком дамо йому заголовок. Для цього потрібно коротко поговорити про преамбулу.

​

Преамбула документа

На наведеному вище знімку екрана видно, що Overleaf зберігає документ LaTeX у файлі з назвою main.tex: за домовленістю розширення .tex використовується для файлів, що містять код LaTeX вашого документа.

Попередній приклад показав, що зміст документа вводиться після команди \begin{document}; однак усе, що у вашому файлі .tex міститься до цього місця, називається преамбулою, яка слугує розділом “налаштування” документа. У преамбулі ви визначаєте клас (тип) документа разом із такими подробицями, як мови, якими пишеться документ; завантажуєте пакети, які хочете використовувати (докладніше про це далі), а також застосовуєте інші види налаштувань.

Мінімальна преамбула документа може виглядати так:

\documentclass[12pt, letterpaper]{article}
\usepackage{graphicx}

де \documentclass[12pt, letterpaper]{article} визначає загальний клас (тип) документа. Додаткові параметри, які мають розділятися комами, указуються у квадратних дужках ([...]) і використовуються для налаштування цього екземпляра класу article, тобто параметрів, які ми хочемо застосувати до цього конкретного документа на основі класу article.

У цьому прикладі два параметри роблять таке:

• 12pt задає розмір шрифту
• letterpaper задає розмір паперу

Звісно, можна використовувати й інші розміри шрифту — 9pt, 11pt, 12pt, — але якщо розмір не вказано, за замовчуванням використовується 10pt. Щодо розміру паперу, іншими можливими значеннями є a4paper і legalpaper. Докладніше дивіться статтю про розмір сторінки та поля.

Рядок преамбули

\usepackage{graphicx}

є прикладом завантаження зовнішнього пакета (тут — graphicx) для розширення можливостей LaTeX, що дає змогу імпортувати зовнішні графічні файли. Пакети LaTeX розглянуто в розділі Пошук і використання пакетів LaTeX.

​

Додавання заголовка, автора та дати

Щоб додати до документа заголовок, автора й дату, потрібно ще три рядки в преамбулі (а не в основному тілі документа). Ось ці рядки:

• \title{My first LaTeX document}: заголовок документа
• \author{Hubert Farnsworth}: тут ви пишете ім’я автора (авторів) і, за бажанням, команду \thanks у фігурних дужках:
  • \thanks{Funded by the Overleaf team.}: можна додати після імені автора всередині фігурних дужок команди author. Вона додасть верхній індекс і виноску з текстом у дужках. Корисно, якщо у статті потрібно висловити подяку установі.
• \date{August 2022}: дату можна ввести вручну або скористатися командою \today, щоб під час кожної компіляції документа виводилася поточна дата

Після додавання цих рядків ваша преамбула має виглядати приблизно так:

\documentclass[12pt, letterpaper]{article}
\title{My first LaTeX document}
\author{Hubert Farnsworth\thanks{Funded by the Overleaf team.}}
\date{August 2022}

Щоб вивести заголовок, автора й дату, використайте команду \maketitle у тілі документа:

\begin{document}
\maketitle
We have now added a title, author and date to our first \LaTeX{} document!
\end{document}

Тепер преамбулу й тіло можна об’єднати в повний документ, який можна відкрити в Overleaf:

\documentclass[12pt, letterpaper]{article}
\title{My first LaTeX document}
\author{Hubert Farnsworth\thanks{Funded by the Overleaf team.}}
\date{August 2022}
\begin{document}
\maketitle
We have now added a title, author and date to our first \LaTeX{} document!
\end{document}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

​

Додавання коментарів

LaTeX — це різновид “програмного коду”, але такого, що спеціалізується на верстці документів; отже, як і в коді, написаному будь-якою іншою мовою програмування, у документі може бути дуже корисно розміщувати коментарі. Коментар LaTeX — це фрагмент тексту, який не верстається і ніяк не впливає на документ; часто коментарі використовують, щоб додати нотатки “зробити”; включити пояснювальні примітки; надати вбудовані пояснення до складних макросів або закоментувати рядки/фрагменти коду LaTeX під час налагодження.

Щоб створити коментар у LaTeX, просто напишіть символ % на початку рядка, як показано в наведеному нижче коді, що використовує попередній приклад:

\documentclass[12pt, letterpaper]{article}
\title{My first LaTeX document}
\author{Hubert Farnsworth\thanks{Funded by the Overleaf team.}}
\date{August 2022}
\begin{document}
\maketitle
We have now added a title, author and date to our first \LaTeX{} document!

% This line here is a comment. It will not be typeset in the document.
\end{document}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Результат цього прикладу ідентичний результату попереднього коду LaTeX, який не містив коментаря.

​

Жирний шрифт, курсив і підкреслення

Тепер розгляньмо кілька команд форматування тексту:

• Жирний шрифт: жирний текст у LaTeX верстається за допомогою команди \textbf{...}.
• Курсив: текст курсивом створюється за допомогою команди \textit{...}.
• Підкреслення: щоб підкреслити текст, використовуйте команду \underline{...}.

Наступний приклад демонструє ці команди:

Some of the \textbf{greatest}
discoveries in \underline{science} 
were made by \textbf{\textit{accident}}.

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

Ще одна дуже корисна команда — \emph{_argument_}, дія якої на _argument_ залежить від контексту. У звичайному тексті виділений текст стає курсивним, але якщо команду використати всередині курсивного тексту, поведінка змінюється на протилежну — дивіться наступний приклад:

Some of the greatest \emph{discoveries} in science 
were made by accident.

\textit{Some of the greatest \emph{discoveries} 
in science were made by accident.}

\textbf{Some of the greatest \emph{discoveries} 
in science were made by accident.}

Відкрити цей приклад \emph в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

• Примітка: деякі пакети, як-от Beamer, змінюють поведінку команди \emph.

​

Додавання зображень

У цьому розділі ми розглянемо, як додавати зображення до документа LaTeX. Overleaf підтримує три способи вставлення зображень:

1. Скористайтеся кнопкою Insert Figure() на панелі інструментів редактора, щоб вставити зображення у Visual Editor або Code Editor.
2. Скопіюйте та вставте зображення у Visual Editor або Code Editor.
3. Скористайтеся Code Editor, щоб написати код LaTeX, який вставляє графіку.

Варіанти 1 і 2 автоматично генерують код LaTeX, потрібний для вставлення зображень, але тут ми розглянемо варіант 3 — зверніть увагу, що вам потрібно буде завантажити ці зображення до свого проєкту Overleaf. Наступний приклад демонструє, як включити зображення:

\documentclass{article}
\usepackage{graphicx} %LaTeX package to import graphics
\graphicspath{{images/}} %configuring the graphicx package
 
\begin{document}
The universe is immense and it seems to be homogeneous, 
on a large scale, everywhere we look.

% The \includegraphics command is 
% provided (implemented) by the 
% graphicx package
\includegraphics{universe}  
 
There's a picture of a galaxy above.
\end{document}

Відкрити цей приклад із зображенням в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

Для імпорту графіки в документ LaTeX потрібен додатковий пакет, який надає команди та можливості для включення зовнішніх графічних файлів. Наведений вище приклад завантажує пакет graphicx, який, серед багатьох інших команд, надає \includegraphics{...} для імпорту графіки та \graphicspath{...} для вказання LaTeX, де розташовано графіку.

Щоб використовувати пакет graphicx, додайте такий рядок до преамбули свого документа Overleaf:

\usepackage{graphicx}

У нашому прикладі команда \graphicspath{{images/}} повідомляє LaTeX, що зображення зберігаються в каталозі з назвою images, який міститься в поточному каталозі:

Команда \includegraphics{universe} безпосередньо вставляє зображення в документ. Тут universe — це назва файлу зображення без розширення.

Примітка:

• Хоча в команді \includegraphics можна вказувати повну назву файлу з розширенням, найкращою практикою вважається не вказувати розширення, адже тоді LaTeX шукатиме файли в усіх підтримуваних форматах.
• Загалом назва графічного файлу не повинна містити пробілів або кількох крапок; також під час завантаження файлів зображень в Overleaf рекомендується використовувати малі літери в розширенні файлу.

Більше інформації про пакети LaTeX наведено наприкінці цього посібника в розділі Пошук і використання пакетів LaTeX.

​

Підписи, мітки та посилання

Зображенням можна додавати підписи, мітки й посилатися на них за допомогою середовища figure, як показано нижче:

\documentclass{article}
\usepackage{graphicx}
\graphicspath{{images/}}
 
\begin{document}

\begin{figure}[h]
    \centering
    \includegraphics[width=0.75\textwidth]{mesh}
    \caption{A nice plot.}
    \label{fig:mesh1}
\end{figure}
 
As you can see in figure \ref{fig:mesh1}, the function grows near the origin. This example is on page \pageref{fig:mesh1}.

\end{document}

Відкрити цей приклад із зображенням в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

У прикладі є кілька вартих уваги команд:

• \includegraphics[width=0.75\textwidth]{mesh}: ця форма \includegraphics вказує LaTeX встановити ширину рисунка на рівні 75% ширини тексту, значення якої зберігається в команді \textwidth.
• \caption{A nice plot.}: як випливає з назви, ця команда задає підпис рисунка, який можна розмістити над рисунком або під ним. Якщо ви створюєте перелік рисунків, цей підпис буде використано в ньому.
• \label{fig:mesh1}: щоб посилатися на це зображення в документі, призначте йому мітку командою \label. Мітка використовується для генерування номера зображення і в поєднанні з наступною командою дає змогу на нього посилатися.
• \ref{fig:mesh1}: цей код буде замінено номером рисунка, на який зроблено посилання.

Зображення, включені в документ LaTeX, слід розміщувати в середовищі figure або подібному, щоб LaTeX міг автоматично розташувати зображення у відповідному місці документа.

Додаткові поради містяться в таких довідкових статтях Overleaf:

• Розташування рисунків
• Вставлення зображень

​

Створення списків у LaTeX

Різні типи списків можна створювати за допомогою середовищ, які інкапсулюють код LaTeX, потрібний для реалізації певної можливості верстки. Середовище починається з \begin{_environment-name_} і закінчується \end{_environment-name_}, де _environment-name_ може бути figure, tabular або одним із типів списків: itemize для невпорядкованих списків чи enumerate для впорядкованих.

​

Невпорядковані списки

Невпорядковані списки створюються середовищем itemize. Перед кожним елементом списку має стояти команда \item, як показано нижче:

\documentclass{article}
\begin{document}
\begin{itemize}
  \item The individual entries are indicated with a black dot, a so-called bullet.
  \item The text in the entries may be of any length.
\end{itemize}
\end{document}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

Також можна відкрити цей більший проєкт Overleaf, що демонструє різні типи списків LaTeX.

​

Впорядковані списки

Впорядковані списки мають той самий синтаксис, що й невпорядковані, але створюються за допомогою середовища enumerate:

\documentclass{article}
\begin{document}
\begin{enumerate}
  \item This is the first entry in our list.
  \item The list numbers increase with each entry we add.
\end{enumerate}
\end{document}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

Як і у випадку з невпорядкованими (unordered) списками, перед кожним елементом має стояти команда \item, яка тут автоматично генерує числову мітку елемента впорядкованого списку, починаючи з 1.

Щоб дізнатися більше, можна відкрити цей більший проєкт Overleaf, що демонструє різні типи списків LaTeX, або відвідати нашу окрему довідкову статтю про списки LaTeX, яка містить набагато більше прикладів і показує, як створювати власні списки.

​

Додавання математики в LaTeX

Одна з головних переваг LaTeX — легкість, з якою можна записувати математичні вирази. LaTeX надає два режими запису для верстки математики:

• вбудований (inline) математичний режим, що використовується для формул, які є частиною абзацу
• виокремлений (display) математичний режим, що використовується для виразів, які не є частиною тексту чи абзацу та верстаються в окремих рядках

​

Вбудований математичний режим

Розгляньмо приклад вбудованого математичного режиму:

\documentclass[12pt, letterpaper]{article}
\begin{document}
In physics, the mass-energy equivalence is stated 
by the equation $E=mc^2$, discovered in 1905 by Albert Einstein.
\end{document}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

Для верстки математики у вбудованому режимі можна використовувати одну з таких пар розділювачів: \( ... \), $ ... $ або \begin{math} ... \end{math}, як показано в наступному прикладі:

\documentclass[12pt, letterpaper]{article}
\begin{document}
\begin{math}
E=mc^2
\end{math} is typeset in a paragraph using inline math mode---as is $E=mc^2$, and so too is \(E=mc^2\).
\end{document}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

​

Виокремлений математичний режим

Рівняння, зверстані у виокремленому режимі, можуть бути нумерованими або ненумерованими, як у наступному прикладі:

\documentclass[12pt, letterpaper]{article}
\begin{document}
The mass-energy equivalence is described by the famous equation
\[ E=mc^2 \] discovered in 1905 by Albert Einstein. 

In natural units ($c = 1$), the formula expresses the identity
\begin{equation}
E=m
\end{equation}
\end{document}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

Для верстки математики у виокремленому режимі можна використовувати одну з таких пар розділювачів: \[ ... \], \begin{displaymath} ... \end{displaymath} або \begin{equation} ... \end{equation}. Історично для верстки виокремленої математики використовувалися розділювачі $$, як у $$ _... display math here ..._$$, але цей спосіб більше не рекомендується: натомість використовуйте розділювачі LaTeX \[ ... \].

​

Повніші приклади

Наведені нижче приклади демонструють різноманітний математичний вміст, зверстаний за допомогою LaTeX.

\documentclass{article}
\begin{document}
Subscripts in math mode are written as $a_b$ and superscripts are written as $a^b$. These can be combined and nested to write expressions such as

\[ T^{i_1 i_2 \dots i_p}_{j_1 j_2 \dots j_q} = T(x^{i_1},\dots,x^{i_p},e_{j_1},\dots,e_{j_q}) \]
 
We write integrals using $\int$ and fractions using $\frac{a}{b}$. Limits are placed on integrals using superscripts and subscripts:

\[ \int_0^1 \frac{dx}{e^x} =  \frac{e-1}{e} \]

Lower case Greek letters are written as $\omega$ $\delta$ etc. while upper case Greek letters are written as $\Omega$ $\Delta$.

Mathematical operators are prefixed with a backslash as $\sin(\beta)$, $\cos(\alpha)$, $\log(x)$ etc.
\end{document}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

Наступний приклад використовує середовище equation*, яке надає пакет amsmath, тому до преамбули документа потрібно додати такий рядок:

\usepackage{amsmath}% For the equation* environment

Докладніше про використання amsmath читайте в нашій довідковій статті.

\documentclass{article}
\usepackage{amsmath}% For the equation* environment
\begin{document}
\section{First example}

The well-known Pythagorean theorem \(x^2 + y^2 = z^2\) was proved to be invalid for other exponents, meaning the next equation has no integer solutions for \(n>2\):

\[ x^n + y^n = z^n \]

\section{Second example}

This is a simple math expression \(\sqrt{x^2+1}\) inside text. 
And this is also the same: 
\begin{math}
\sqrt{x^2+1}
\end{math}
but by using another command.

This is a simple math expression without numbering
\[\sqrt{x^2+1}\] 
separated from text.

This is also the same:
\begin{displaymath}
\sqrt{x^2+1}
\end{displaymath}

\ldots and this:
\begin{equation*}
\sqrt{x^2+1}
\end{equation*}
\end{document}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

Можливості математики в LaTeX безмежні, тож обов’язково відвідайте наші довідкові сторінки, де є поради та приклади на конкретні теми:

• Математичні вирази
• Нижні та верхні індекси
• Дужки
• Дроби та біноміальні коефіцієнти
• Вирівнювання рівнянь
• Оператори
• Інтервали в математичному режимі
• Інтеграли, суми та границі
• Виокремлений стиль у математичному режимі
• Перелік грецьких літер і математичних символів
• Математичні шрифти

​

Базова структура документа

Далі ми розглянемо анотації та те, як поділити документ LaTeX на розділи, підрозділи та абзаци.

​

Анотації

Наукові статті зазвичай містять анотацію — стислий огляд/підсумок їхніх основних тем або аргументів. Наступний приклад демонструє верстку анотації за допомогою середовища LaTeX abstract:

\documentclass{article}
\begin{document}
\begin{abstract}
This is a simple paragraph at the beginning of the 
document. A brief introduction about the main subject.
\end{abstract}
\end{document}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

​

Абзаци та нові рядки

Тепер, коли анотація на місці, можна почати писати перший абзац. Наступний приклад демонструє:

• як створити новий абзац, двічі натиснувши клавішу “enter”, що завершує поточний рядок і вставляє після нього порожній рядок;
• як почати новий рядок, не починаючи нового абзацу, вставивши ручний розрив рядка командою \\ (подвійна зворотна скісна риска); як альтернативу можна використовувати команду \newline.

Третій абзац у цьому прикладі демонструє використання команд \\ і \newline:

\documentclass{article}
\begin{document}

\begin{abstract}
This is a simple paragraph at the beginning of the 
document. A brief introduction about the main subject.
\end{abstract}

After our abstract we can begin the first paragraph, then press ``enter'' twice to start the second one.

This line will start a second paragraph.

I will start the third paragraph and then add \\ a manual line break which causes this text to start on a new line but remains part of the same paragraph. Alternatively, I can use the \verb|\newline|\newline command to start a new line, which is also part of the same paragraph.
\end{document}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

Зверніть увагу, що LaTeX автоматично робить абзацні відступи — окрім абзаців, що йдуть безпосередньо після заголовків документа, як-от section і subsection, — як ми побачимо далі.

Новим користувачам радимо не використовувати кілька \\ або \newline для “імітації” абзаців із більшими інтервалами між ними, оскільки це може заважати алгоритмам верстки LaTeX. Рекомендований спосіб — і далі використовувати порожні рядки для створення нових абзаців, без жодних \\, і завантажити пакет parskip, додавши \usepackage{parskip} до преамбули.

Додаткову інформацію про абзаци можна знайти в таких статтях:

• Абзаци та нові рядки
• Як змінити інтервал між абзацами в LaTeX
• У статті LaTeX Error: There’s no line here to end наведено додаткові поради та рекомендації щодо використання \\.

​

Розділи та підрозділи

Довші документи, незалежно від програми, в якій їх створено, зазвичай поділяються на частини, розділи, підрозділи тощо. LaTeX також надає команди для структурування документа, але доступні команди та їхня реалізація (те, що вони роблять) можуть залежати від класу документа. Наприклад, документи, створені з класом book, можна поділити на частини, розділи, підрозділи тощо, а клас letter не надає (не підтримує) жодних команд для цього.

Наступний приклад демонструє команди, що використовуються для структурування документа на основі класу book:

\documentclass{book}
\begin{document}

\chapter{First Chapter}

\section{Introduction}

This is the first section.

Lorem  ipsum  dolor  sit  amet,  consectetuer  adipiscing  
elit. Etiam  lobortisfacilisis sem.  Nullam nec mi et 
neque pharetra sollicitudin.  Praesent imperdietmi nec ante. 
Donec ullamcorper, felis non sodales...

\section{Second Section}

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetuer adipiscing elit.  
Etiam lobortis facilisissem.  Nullam nec mi et neque pharetra 
sollicitudin.  Praesent imperdiet mi necante...

\subsection{First Subsection}
Praesent imperdietmi nec ante. Donec ullamcorper, felis non sodales...

\section*{Unnumbered Section}
Lorem ipsum dolor sit amet, consectetuer adipiscing elit.  
Etiam lobortis facilisissem...
\end{document}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

Назви команд поділу здебільшого говорять самі за себе; наприклад, \chapter{First Chapter} створює новий розділ із заголовком First Chapter, \section{Introduction} створює секцію із заголовком Introduction тощо. Секції можна далі поділяти на \subsection{...} і навіть \subsubsection{...}. Нумерація секцій, підсекцій тощо автоматична, але її можна вимкнути, використавши так звану версію із зірочкою відповідної команди, що має зірочку (*) у кінці, як-от \section*{...} і \subsection*{...}.

Загалом класи документів LaTeX надають такі команди поділу, причому кожен конкретний клас підтримує відповідну їх підмножину:

• \part{part}
• \chapter{chapter}
• \section{section}
• \subsection{subsection}
• \subsubsection{subsubsection}
• \paragraph{paragraph}
• \subparagraph{subparagraph}

Зокрема, команди \part і \chapter доступні лише в класах документів report і book.

Докладніше про команди структурування документа читайте в статті Overleaf про секції та розділи.

​

Створення таблиць

Overleaf пропонує три способи створення таблиць:

1. За допомогою кнопки Insert Table на панелі інструментів Visual Editor (або Code Editor).
2. Скопіювавши та вставивши таблицю з іншого документа під час роботи у Visual Editor.
3. Написавши код LaTeX для таблиці в Code Editor.

Якщо ви новачок у LaTeX, панель інструментів у Visual Editor (варіант 1) — чудовий спосіб почати: ви можете перемикатися між Visual Editor і Code Editor, щоб бачити код, що стоїть за таблицею.

Тут ми зосередимося на варіанті 3 — найгнучкішому способі створення таблиць — і наведемо приклади, які демонструють, як створювати таблиці в LaTeX, зокрема як додавати лінії (лінійки) та підписи. Набравшись досвіду, ознайомтеся з нашим детальним посібником про те, як створювати таблиці за допомогою LaTeX.

​

Створення базової таблиці в LaTeX

Почнімо з прикладу, що показує, як зверстати базову таблицю:

\begin{center}
\begin{tabular}{c c c}
 cell1 & cell2 & cell3 \\ 
 cell4 & cell5 & cell6 \\  
 cell7 & cell8 & cell9    
\end{tabular}
\end{center}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

Середовище tabular — стандартний спосіб створення таблиць у LaTeX. Для цього середовища потрібно вказати параметр, у цьому випадку {c c c}, який повідомляє LaTeX, що буде три стовпці, а текст у кожному з них має бути вирівняний по центру. Також можна використовувати r для вирівнювання тексту праворуч і l — ліворуч. Символ вирівнювання & використовується для розмежування окремих комірок у рядку таблиці. Щоб завершити рядок таблиці, використовуйте команду нового рядка \\. Наша таблиця міститься в середовищі center, щоб вона була вирівняна по центру в межах ширини тексту сторінки.

​

Додавання меж

Середовище tabular підтримує горизонтальні та вертикальні лінії (лінійки) як частину таблиці:

• щоб додати горизонтальні лінійки над рядками та під ними, використовуйте команду \hline
• щоб додати вертикальні лінійки між стовпцями, використовуйте параметр вертикальної риски |

У цьому прикладі аргументом є {|c|c|c|}, що оголошує три (вирівняні по центру) стовпці, кожен з яких відокремлено вертикальною лінією (лінійкою); крім того, ми використовуємо \hline, щоб розмістити горизонтальну лінійку над першим рядком і під останнім:

\begin{center}
\begin{tabular}{|c|c|c|} 
 \hline
 cell1 & cell2 & cell3 \\ 
 cell4 & cell5 & cell6 \\ 
 cell7 & cell8 & cell9 \\ 
 \hline
\end{tabular}
\end{center}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

Ось ще один приклад:

\begin{center}
 \begin{tabular}{||c c c c||} 
 \hline
 Col1 & Col2 & Col2 & Col3 \\ [0.5ex] 
 \hline\hline
 1 & 6 & 87837 & 787 \\ 
 \hline
 2 & 7 & 78 & 5415 \\
 \hline
 3 & 545 & 778 & 7507 \\
 \hline
 4 & 545 & 18744 & 7560 \\
 \hline
 5 & 88 & 788 & 6344 \\ [1ex] 
 \hline
\end{tabular}
\end{center}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

​

Підписи, мітки та посилання

Таблицям можна додавати підписи й посилатися на них майже так само, як на зображення. Єдина відмінність полягає в тому, що замість середовища figure використовується середовище table.

Таблиця \ref{table:data} показує, як додати підпис до таблиці та послатися на неї.

\begin{table}[h!]
\centering
\begin{tabular}{||c c c c||} 
 \hline
 Col1 & Col2 & Col2 & Col3 \\ [0.5ex] 
 \hline\hline
 1 & 6 & 87837 & 787 \\ 
 2 & 7 & 78 & 5415 \\
 3 & 545 & 778 & 7507 \\
 4 & 545 & 18744 & 7560 \\
 5 & 88 & 788 & 6344 \\ [1ex] 
 \hline
\end{tabular}
\caption{Table to test captions and labels.}
\label{table:data}
\end{table}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

​

Додавання змісту

Створити зміст просто, адже команда \tableofcontents виконує за вас майже всю роботу:

\documentclass{article}
\title{Sections and Chapters}
\author{Gubert Farnsworth}
\date{August 2022}
\begin{document}
  
\maketitle
  
\tableofcontents

\section{Introduction}
   
This is the first section.
      
Lorem  ipsum  dolor  sit  amet,  consectetuer  adipiscing  
elit.   Etiam  lobortisfacilisis sem.  Nullam nec mi et 
neque pharetra sollicitudin.  Praesent imperdietmi nec ante. 
Donec ullamcorper, felis non sodales...
       
\section*{Unnumbered Section}
\addcontentsline{toc}{section}{Unnumbered Section}

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetuer adipiscing elit.  
Etiam lobortis facilisissem.  Nullam nec mi et neque pharetra 
sollicitudin.  Praesent imperdiet mi necante...

\section{Second Section}
       
Lorem ipsum dolor sit amet, consectetuer adipiscing elit.  
Etiam lobortis facilisissem.  Nullam nec mi et neque pharetra 
sollicitudin.  Praesent imperdiet mi necante...
\end{document}

Відкрити цей приклад в Overleaf.

Цей приклад дає такий результат:

Секції, підсекції та розділи автоматично включаються до змісту. Щоб додати записи вручну, наприклад ненумеровану секцію, використовуйте команду \addcontentsline, як показано в прикладі.

​

Завантаження готового документа

У цьому короткому відеокліпі показано, як завантажити вихідний код проєкту або зверстаний PDF-файл:

Більше інформації наведено в довідковій статті Overleaf Експорт роботи з Overleaf.

​

Пошук і використання пакетів LaTeX

LaTeX не лише надає значні можливості верстки, а й пропонує механізм розширюваності за допомогою додаткових пакетів. Замість того щоб надавати команди та можливості, які “намагаються робити все”, LaTeX спроєктовано розширюваним: користувачі можуть завантажувати зовнішні фрагменти коду (пакети), що надають спеціалізованіші можливості верстки або розширюють вбудовані можливості LaTeX, як-от верстку таблиць. Як ми бачили в розділі Додавання зображень, пакет graphicx розширює LaTeX, надаючи команди для імпорту графічних файлів, і його було завантажено (у преамбулі) так:

\usepackage{graphicx}

​

Завантаження пакетів

Як зазначено вище, пакети завантажуються в преамбулі документа командою \usepackage, але оскільки (багато) пакетів LaTeX надають набір параметрів (options), за допомогою яких можна налаштувати їхню поведінку, команда \usepackage часто виглядає так:

\usepackage[options]{somepackage}

Квадратні дужки “[...]” повідомляють LaTeX, який набір параметрів слід застосувати під час завантаження somepackage. У наборі параметрів, запитаних користувачем, окремі параметри або налаштування зазвичай розділяються комами; наприклад, пакет geometry надає багато параметрів для налаштування макета сторінки в LaTeX, тож типове використання geometry може виглядати так:

\usepackage[total={6.5in,8.75in},
top=1.2in, left=0.9in, includefoot]{geometry}

Пакет geometry — один із прикладів пакетів, які написали й надали учасники світової спільноти LaTeX і які безкоштовно доступні всім охочим.

Якщо пакет LaTeX не надає жодних параметрів або користувач хоче використовувати значення параметрів пакета за замовчуванням, його завантажують так:

\usepackage{somepackage}

Коли ви пишете \usepackage[...]{somepackage}, LaTeX шукає відповідний файл із назвою _somepackage_.sty, який потрібно завантажити та обробити, щоб зробити доступними команди пакета й виконати будь-який інший код, що його надає пакет. Якщо LaTeX не може знайти _somepackage_.sty, він завершить роботу з помилкою, як показано в наступному прикладі Overleaf:

\documentclass[12pt, letterpaper]{article}
\usepackage{somepackage}% a NON-EXISTENT package
\begin{document}
This will fail!
\end{document}

Відкрити цей приклад, що спричиняє помилку, в Overleaf

Цей приклад дає такий результат:

​

Пошук інформації про пакети: CTAN

Пакети розповсюджуються через Comprehensive TeX Archive Network, яку зазвичай називають CTAN і яка на момент написання містить 6287 пакетів від 2881 автора. CTAN описує себе як

… набір інтернет-сайтів по всьому світу, що пропонують для завантаження матеріали, пов’язані з TEX.

Ви можете переглядати CTAN у пошуках корисних пакетів, наприклад:

• за темою
• за алфавітом (корисно, якщо ви знаєте назву пакета)

Також можна скористатися функцією пошуку (угорі сторінки).

​

Пакети, доступні в Overleaf: знайомство з TeX Live

Раз на рік (велика) підмножина пакетів, розміщених на CTAN, а також шрифти, пов’язані з LaTeX, та інше програмне забезпечення збираються й розповсюджуються як система під назвою TeX Live, за допомогою якої можна встановити власне (локальне) середовище LaTeX. Насправді сервери Overleaf також використовують TeX Live і оновлюються, коли виходить нова версія TeX Live. Оновлення TeX Live в Overleaf відбуваються не відразу, а через кілька місяців після випуску, що дає нам час перевірити сумісність нової версії TeX Live з тисячами шаблонів у нашій галереї. Наприклад, ось наше оголошення про оновлення до TeX Live 2025.

Хоча TeX Live містить (велику) підмножину пакетів CTAN, можна натрапити на цікавий пакет, як-от igo для верстки діаграм гри Го, який розміщено на CTAN, але не включено до TeX Live (не розповсюджується в ньому), а отже, він недоступний в Overleaf. Деякі пакети, розміщені на CTAN, не входять до TeX Live з різних причин: можливо, пакет застарів, має проблеми з ліцензуванням, є надзвичайно новим (нещодавно завантаженим) або залежить від платформи, наприклад працює в Windows, але не в Linux.

Нові пакети й оновлення наявних завантажуються на CTAN цілий рік, але оновлення TeX Live розповсюджуються щороку; отже, пакети, що містяться в поточній версії TeX Live, будуть не такими актуальними, як ті, що розміщені на CTAN. Оскільки сервери Overleaf використовують TeX Live, можливо, що пакети, встановлені на наших серверах, тобто доступні нашим користувачам, не будуть найновішими версіями, доступними на CTAN, але загалом це навряд чи спричинить проблеми.